Україна повертається в космос: вітчизняний супутник планують вивести на орбіту сьогодні

У четвер вперше за 10 років на орбіту має вийти український супутник.

Про це повідомляють Новини Банкової з посиланням на матеріал BBC Україна.

О 17:30 за київським часом на космодромі на мисі Канаверал у Флориді запланований запуск ракети Falcon 9. Саме ця ракета, розроблена компанією Space X Ілона Маска, буде носієм для українського оптичного супутника Січ-2-30. За запуском можна буде спостерігати на YouTube-каналі компанії.

Відділення супутника від ракети і вихід на орбіту має відбутися о 18:50, а вже о 20:15 він пролетить над Україною і незабаром надішле перше зображення.

Для України запуск супутника може ознаменувати перший крок для виходу з кризи космічної галузі. Його зможуть використовувати не тільки для важливих цивільних завдань, як моніторинг стану довкілля чи надзвичайних ситуацій, але й спостереження за переміщенням військ.

Успіх Січ-2-30 може дати зелене світло для запуску цілої групи супутників, які допоможуть українській економіці зростати, а українським військовим — спостерігати за супротивником.

Космічне забуття

Десять років космічна галузь України перебувала у кризі. Останній свій супутник — Січ-2 — країна відправила на орбіту в серпні 2011 року за допомогою ракети-носія Дніпро-1, який тоді виготовляли на Південмаші з залученням російських компаній.

Запуск відбувся на базі в Оренбурзькій області Росії. Вже у грудні 2012 року зв’язок з супутником втратили.

Пізніше з’ясувалося, що проблема виникла через елемент живлення російського виробництва. Таким чином Січ-2 пропрацював лише трохи понад рік з тих п’яти, на які очікували розробники.

Відтоді Україна більше не мала супутників на орбіті.

Після початку війни на Донбасі 2014 року співробітництво з Росією в аерокосмічній сфері припинилося, одночасно українська аерокосмічна промисловість залишилася без низки російських компонентів, важливих для виробництва супутників. Також під контролем Росії в Євпаторії опинився Центр управління і випробування космічних засобів разом з обладнанням, яке використовувалося для управління супутником Січ-2.

Ганьбою і судовими процесами завершилася історія з розробкою телекомунікаційного супутника Либідь, на який Україна взяла в Канади кредит у 292 млн доларів. Українці так і не побачили цей супутник в роботі.

У 2014 та 2017 роках запускали лише малі дослідницькі наносупутники PolyITAN (вагою 1-2 кг), розроблені науковцями Київського політехнічного інституту.

Який супутник запускають зараз

Як повідомляє Державне космічне агентство, розробку супутника Січ-2-30 розпочали 2017 року на «Конструкторському Бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля».

На цьому підприємстві у Дніпрі його і конструювали, і тестували, і підготували до пуску. Частину компонентів виготовили на «Південмаші».

Супутник спочатку називався Січ-2-1, оскільки був модифікованою версією Січ-2, який запустили 2011 року. Перейменували супутник у Січ-2-30, оскільки президент Зеленський доручив запустити його саме в рік святкування 30-річчя незалежності.

В коментарі BBC News Україна головний конструктор і начальник проєктно-конструкторського бюро космічних апаратів «Конструкторського бюро»Південне» Костянтин Білоусов, який керував розробкою супутника, розповідає, що хоча Січ-2-30 є прямим наступником Січ-2, між ними є відмінності.

«Це прямий спадкоємець, модернізована версія Січ-2. Але неякісні компоненти замінили на якісні, доробили програмне забезпечення. Ми вважаємо, що в Січ-2-30 буде триваліший термін існування. Він буде запущений іншою ракетою на нижчу орбіту (ракетою SpaceX на орбіту на висоті 525 км), це додасть якості зображенню», — пояснює конструктор.

«Конструкторське бюро «Південне» вирішило питання заміщення російських елементів, які раніше використовували для супутників.

«В ЄС та Кореї купили службові системи — системи зв’язку та датчики. Хімічну батарею ми купили у Франції, у відомої фірми, яка забезпечує необхідну якість. Але куплених компонентів менше, ніж тих, які розроблені в Україні», — каже Білоусов.

Нові прилади, їхнє опрацювання збільшило строк робіт, але, на думку конструктора, підготували супутник досить швидко.

«Активно цей супутник створювався приблизно три роки. Ми зробили так швидко, як було можливо. А фінальні випробування і відпрацювання провели за останній місяць — це дуже швидко», — зазначає Білоусов.

Витрати на виробництво супутника, за словами конструктора, сягнули 120-130 млн грн.

Проте це приблизні цифри, адже курс долара коливався у 2017-2021 роках. До того ж не всі кошти виділені з державного бюджету.

Запуск за допомогою ракети SpaceX коштуватиме ще 1,99 млн доларів. За словами Костянтина Білоусова, цінова пропозиція і термін реалізації, які запропонувала американська компанія, були найкращими.

«Була ідея запустити супутник в 2021 році. Жоден інший провайдер в такі стислі терміни запуск не забезпечував. А SpaceX був готовий запускати у грудні 2021 року, хоч за технічними причинами пуск довелося перенести на січень. Але все одно тут і ціна найкраща», — каже він.

Навіщо потрібен цей супутник?

У Державному космічному агентстві повідомили, що супутник виконуватиме, перш за все, цивільні завдання.

Йдеться про моніторинг використання земель, рослинності, лісових і водних ресурсів, допомогу в ліквідації наслідків стихійних лих та цифровізації економіки.

«Січ-2-30 призначений для зйомки поверхні землі з просторовим розділенням 7 метрів у широкій смузі огляду — понад 36 км», — повідомляють у Держкосмосі.

Це означає, що будь-який об’єкт, який більше як 7 метрів, буде помітний на знімках, а одночасно супутник отримує зображення з дистанції у 36 км.

«Супутник може використовуватися для пошуку джерел надзвичайних ситуацій, спостереження за станом лісового господарства. За допомогою цього супутника можна фіксувати пожежі, вирубку лісів, розливи нафти, забрудненість річок, урожай зернових», — розповідає Костянтин Білоусов.

За його словами, супутник надає не тільки оптичну інформацію, за його допомогою можна проводити наукові дослідження іоносфери.

Попри те, що Січ-2-30 має цивільне значення, він дозволить отримувати якісні дані, необхідні для оборони України. У Держкосмосі кажуть про інформацію щодо «створення інженерних споруд, переміщення військової техніки та кораблів».

«В нього велика смуга огляду, за один прохід він може дати інформацію щодо смуги понад 36 км. А це по суті може бути лінія розмежування з обох боків», — пояснює Костянтин Білоусов.

Він зазначає, що отримання інформації такого характеру не є основним завданням Січ-2-30. Україні потрібно розробити більш сучасні супутники, які передбачає проєкт державної космічної програми на 2021-2025 роки.

Як це працюватиме

Перші зображення Січ-2-30 має надіслати через кілька годин після запуску.

«Після запуску супутник Січ-2-30 буде інтегрований у Copernicus — програму Європейського союзу зі спостереження Землі. Зображення із супутника Україна отримуватиме щодня», — зазначають в космічному агентстві.

Зображення надходитимуть в Центр управління польотами, який після втрати відповідного центру в Євпаторії у 2021 році розмістили поблизу міста Дунаївці Хмельницької області. Тут з радянських часів розташований Центр прийому і обробки спеціальної інформації, який приймає дані з космічних апаратів.

«Це головна установа. Вона забезпечує експлуатацію технічної системи — видачу команд управління, розрахунок орбіти, планування зйомок. Тут створили заново елемент наземного управління, який дозволяє отримати інформацію з супутника, керувати усією розробкою. Там є наземні станції, які забезпечують радіозв’язок з супутником, а також програмно-технічні засоби, які роблять планування роботи супутника і забезпечують видачу інформації», — розповідає Білоусов.

Державні установи отримуватимуть зображення з супутника безкоштовно, протягом доби, у деяких випадках зйомка буде терміновою.

Завадити отримувати зображення можуть лише хмари.

«Якщо є хмари між супутником та Землею, жоден супутник (оптичний. — Ред.) — український чи інший — не зможе отримати зображення. Вони не можуть працювати в хмарну погоду, так само як телескопи, які працюють з Землі і спостерігають за зірками, тому що хмари закривають огляд. Це фізичне явище, яке ніхто не може обійти», — пояснює Білоусов.

Але за його словами, у цій ситуації допоможе те, що в Україні лише приблизно 80 з 365 днів на рік хмарні, й велика територія України, де постійно змінюється погода.

Інженери та конструктори «Конструкторського бюро «Південне» після виведення супутника на орбіту мають налаштувати його.

«Будемо підтримувати апарат дистанційно, отримувати необхідну інформацію, вивчати її та давати рекомендації. Ми підтримуємо наші вироби упродовж усього терміну існування», — розповідає Білоусов.

Розробники розраховують, що супутник працюватиме не менш як три роки.

«Три роки — найгірша тривалість, яка може бути на всій його орбіті. Якщо буде висока сонячна активність, то не супутник вийде з ладу, але з балістичних причин він може почати знижуватися і згоріти у верхніх шарах атмосфери. Але я вважаю, що цього не буде, це найгірший сценарій. Січ-2-30 може працювати і 5 років, і більше», — переконаний Білоусов.

Далі — більше. Супутники для потреб армії

Січ-2-30 стане першим власним супутником України на орбіті. До 2025 року Держкосмос хоче розгорнути ще 7.

«Запуск супутника — частина космічної програми, її перший крок. До 2025 року Україна планує розгорнути на орбіті угруповання українських супутників — ще 6 апаратів високої просторової розрізненості (1 метр) та одного — надвисокої (0,5 метра). Загалом супутників буде 8», — розповідають в Держкосмосі.

Планується розширювати застосування цих супутників саме у сферах безпеки та оборони, зокрема, для цілей ЗСУ.

Для того, що реалізувати ці плани в Держкосмосі очікують на схвалення науково-технічної космічної програми на 2021-2025 роки. Відповідний законопроєкт зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді.

Ця державна програма передбачає не тільки запуск супутників, але й розробку ракетної техніки, виготовлення складових ракет-носіїв «Антарес» та «Вега», розгортання командно-вимірювальної станції телеметричної інформації на українській антарктичній станції Вернадський.

Україна може повернутися до клубу космічних держав?

Український експерт з аерокосмічної сфери, ексрадник голови Державного космічного агентства Андрій Колесник вважає, що запуск Січ-2-30 може стати першим кроком для виведення космічної галузі України з кризи.

«Цей крок не може переламати тенденцію, але продемонструє, що ми на сьогодні здатні повернутися до клубу космічних держав», — вважає він.

Супутник вже став внеском в розвиток космічної індустрії країни, бо люди, які над ним працювали, отримали навички, а залучені підприємства та установи оновили обладнання.

«Запуск дає можливість Україні оновити навички самостійного керування супутниками. Ми знову отримаємо досвідчений персонал, який вміє управляти супутником, оскільки за 10 років частина спеціалістів, які це вміли, пішла, а нові, які не вміють, прийшли», — пояснює Колесник.

Водночас він зазначає, що супутниковий напрямок космічної індустрії потребує нових замовлень та конструкторських рішень.

«Січ-2-30 використовує технології, які були ще 15 років тому. Цінність в тому, що він буде давати оглядове зображення. У майбутньому потрібні супутники з кращими технічними характеристиками, які дозволятимуть розрізняти ті чи інші об’єкти на місцевості, які потрібні нашим військовим», — каже Колесник.

На його думку, супутники з високою просторовою розрізненістю (1 метр) та надвисокою (0,5 метра), розробку яких передбачає проєкт державної космічної програми, матимуть більше значення для військових, ніж Січ-2-30.

«Січ-2-30 може дати інформацію про те, що на якомусь обмеженому клаптику землі з’явилося щось нове, а це може бути і військовий табір, і скупчення техніки, і військова колона, але він не зможе давати деталізовані знімки про те, що саме перебуває в цій колоні чи скупченні техніки», — пояснює експерт.

Водночас технологічні можливості України в розробці супутників з надвисокою розрізненістю (роздільною здатністю) обмежені.

«Що стосується супутника з надвисокою розрізненістю — в нас ще поки немає спеціального обладнання, щоб її досягти», — пояснює Андрій Колесник.

Так само, якщо є потреба уникнути бар’єрів для спостереження у вигляді хмар, треба розробляти супутники з радарною технологією, а не оптичною, яку представляє Січ-2-30. Вони дозволять спостерігати і вночі, і за хмарної погоди

«З радарною технологією в нас гірше — немає фахівців та обладнання, але думаю, якщо ми розпочнемо супутникову програму, то поступово зможемо перейти до створення радарних супутників», — каже експерт.

Андрій Колесник зазначає, що держави, які створюють супутникові угруповання, намагаються комбінувати радарні та оптичні супутники. Але радарні коштують дорожче.

«За розрізненістю радарні супутники поступаються оптичним. Тільки в останні роки на Заході розробили технології, які дозволили наблизитися до рівня оптичних, але ніхто з нами не буде ділитися такими технологіями, треба розраховувати на власні сили. Але для цього потрібні роки підготовки фахівців і великі фінанси», — підсумовує він.

Спочатку за контрактом між КБ «Південне» та європейської компанії ISILaunch, яка займається збором супутників від різних замовників для місій SpaceХ, виведення «Січі» мало відбутися у грудні.

Читайте також: Україна і Канада будують новий космодром

Схожі статті

Соц. мережі

- Advertisement -spot_img

Останні новини